- розпуст
- -пусту, ч. Ол.Відлига.
-Коли сьніг розпустит на яри.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
-Коли сьніг розпустит на яри.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
розпуст — у, ч., рідко. Те саме, що розпуста … Український тлумачний словник
розпуст — іменник чоловічого роду рідко … Орфографічний словник української мови
мерзіти — і/ю, і/єш, недок., заст. Потопати в розпусті, негідних учинках … Український тлумачний словник
розпуста — (аморальний, розпусний спосіб життя), розпутство, розпущеність, розпуст, безпутство, безпуття; блуд (статева) … Словник синонімів української мови